Цінності як орієнтири і дорожня карта… (Частина 2)

Сьогодні один із таких днів, коли хочеться філософствувати. За вікном дощик, на вулицях геть пусто (бо вихідні☺), більшість магазинів і кафе зачинені. Але я, нагулявшись пустельним містом, все-таки віднайшла затишну місцинку і вирішила продовжити тему цінностей і принципів.

Якщо ви ще не читали першої частини цієї серії,  то вам сюди >>>> Принципи або чому краще важче, ніж навпростець по життю?. Тут ми говорили про щирість, добро і зло, а також про те, чому слово має дорівнювати дії.

В книзі Володимира Єрмоленка «Далекі близькі» (огляд книги тут>>>) я прочитала:

«Почати спочатку – найскладніша авантюра. Багато хто мріє про друге народження, але мало кому це вдається. Багато хто мріє про те, щоб стати іншим. Але стати собою набагато складніше, ніж стати іншим. (Ромен Гарі)».

Цікаво, чи можна просто започаткувати в собі цінність? Вирішити сьогодні говорити лише правду і не опускатися до мілкої легкої «безобідної» брехні, або наприклад прямо зараз почати працювати над собою і боротися зі своєю лінню, або почати цінувати свою сім’ю і близьких… Може можна почати поважати думку іншого прямо з цієї розмови або відчути свою силу і свободу дій та скористатися нею?

Дуже класний проект від СANactions надихнув мене цим відео. Кажуть, що цінності – це вказівник чи дорожня карта, орієнтуючись на яку, ми приймаємо життєві рішення. Але рішення ми приймаємо кожного дня і тому усе, що я писала вище можна почати робити з цієї хвилини.

Це маленький ліричний відступ на тему «Що в мене виникає в голові за секунду після слів «змінитися не так просто»:)


Розвиток завжди відбуваєтеся через болючі моменти. Недарма, усі менеджери і круті бізнес гуру кажуть про те, що челенджі/виклики (а це саме ті моменти, коли важко що капець) – найефективніші засоби розвитку. Бо коли звикаєш до свого середовища, спокійненько собі робиш свою роботку, ти перетворюєшся на потяг, який неквапливо рухається по колії і якому нічого більше не треба. І це дуже круто, якщо залізниця прямує в правильному напрямку. Але в більшості випадків, це не зовсім так.

Саме тому потрібні орієнтири і життєві вказівники, що живеш ти так, як хочеш, що навколо ті люди, яких ти любиш, а вони люблять тебе, і що ти є тим, ким ти є насправді. Інакше рутина дуже підступно може засмоктати і додати туману в голову. Тоді може бути дуже важко думати і про те куди ти їдеш і про те, чому і навіщо… Тоді накриває хвиля невизначеності, а це демотивація робити будь-що. Відчували таке? 

Такими життєвими вказівниками є цінності. Цінності як протитуманні фари (вибачте за кострубате порівняння), бо допомагають роздивитися навколо трошки далі і оцінити чи індикатори спрацювали: люди, заняття, думки…

Якщо продовжити список моїх цінностей (частина 1 можна глянути тут>>), то я би виділила наступні


Сім’я

Дерево без коріння помирає, так і людина без своєї сім’ї.

Сім’я – це де тебе люблять таким/такою, як ти є…

Сім’я – це куди ти завжди можеш повернутися, це ті, хто підтримають тебе навіть в найскладніші часи, це ті, що скажуть правду, ті, що будуть переживати за тебе і радіти від серця…

Сім’я – це моє найбільше натхнення і те, що в мені породжує неймовірну вдячність за все світло, любов, увагу, добро, що я черпаю постійно.

Цінуйте своїх близьких, кажіть їм про свої почуття, робіть добрі вчинки і дякуйте.

Саморозвиток

Людина помирає тоді, коли перестає вчитися. Розвивати себе – це працювати над своїми сильними і слабкими сторонами, розширюватися кругозір, вчитися слухати і аналізувати…

Я балдію, коли дивлюся як мій дідусь навчився користуватися мобільним телефоном і цікавиться новинами в верховній раді в свої 86;)  коли бачу, що батьки освоїли інтернет, е-мейл і фейсбук, коли бачу, як колега реально підвищила рівень своєї іноземної мови, а друг поборов свою лінь і почав бігати регулярно. Це здається маленькими дрібницями, проте саморозвиток – це не одноразовий стрибок, це спосіб мислення. Коли ти виробляєш в собі звичку постійно працювати над собою, тебе нічого не зупинить.

Любов

«Любов виникає з любові» казав Григорій Сковорода. Саме так я і бачу як це працює, адже любов починається зсередини. Якщо ти даруєш любов світові, то вона так само повертається до тебе у вигляді чудових людей, кохання і щастя. Але коріння ідуть саме з твого серця.

Любов – це чесність, щирість, добро, безкорисливість… дуже багато слів можна віднести до цього поняття. Я щиро вірю, що розвиваючи ці якості в собі – любов буде поширюватися навколо.

А які ваші ТОП 5 цінностей? Пишіть в коментарях 

Долучайтеся у  Спільноту Натхнення, де зможете знайти більше free роздруківок та майстер-класів для розвитку та здійснення мети!

Напиши, якщо тобі відгукнулося

2 thoughts on “Цінності як орієнтири і дорожня карта… (Частина 2)

  1. 1. Родина
    2. Чесність перед собою
    3. Розвиток
    4. Любов
    5. Відповідальність

Leave a Reply

Related Posts

Begin typing your search term above and press enter to search. Press ESC to cancel.

Back To Top
Wordpress Social Share Plugin powered by Ultimatelysocial
Facebook
Facebook
Instagram
telegram