604
3 Червня, 2019
Привіт, друзі! Я неймовірно щаслива оголосити нашу нову рубрику, яка, я впевнена, вас надихне! Ближчим часом ми будемо публікувати історії наших неймовірних учасників Спільноти “Пошуршимо?”! Вже майже рік я захоплююся цими людьми і дуже щаслива, що ми можемо разом працювати над цілями, ідеями, переживаннями і творити своє життя кожного дня. Наша спільнота – це об’єднання неймовірних людей і тому вона така особлива, душевна і натхненна. Бо всі ми щиро говоримо про свої почуття, ділимося успіхами і невдачами, працюємо над собою і шуршимо регулярно! Бо ми не самотні на шляху до своїх мрій! І це так цінно!
Реєстрація в спільноту закривається 8 червня! Наступна можливість буде відкрита у вересні. Встигни вскочити тут>>
Саме тому я така щаслива поділитися з вами цими історіями, бо сама надихаюся з них і вдячна кожному учасниковы, що ми здійснюємо натхненно і спільно!
Випуск 1 // Halia Safronieva // Львів // Учасниця з 09.2018
Я – Галя, сама зі Львова, тут зараз працюю в сфері культурного менеджменту. Моя робота пов”язана з любов”ю всього мого життя – книжечками, адже я організовую події, спрямовані на популяризації читанн.
Розуміння того, що замість мене ніхто не буде розбиратися з моїм життям і ухвалювати важливі рішення. Я формую шлях, яким рухатися, а тому за все, що в мене виходить добре/погано, несу відповідальність лише я.
Раніше, коли я працювала в університеті і мала стандартний графік з 9 до 18, потреби у плануванні не відчувала. А що? Це ж так легко – спершу працюєш, потім приходиш додому, робиш їсти, щось подивишся в інтернеті, почитаєш і йдеш спати. На вихідних стандартно: зустрічі з друзями, допомога по дому або поїздки до мами. Але прилизно два роки тому я зрозуміла, що жити за такою схемою мені стає дещо нудно, тому треба щось урізноманітнити. Ще до цього моменту усвідомлення я змінила роботу, яка давала мені можливість більш вільно розпоряджатися часом, тому треба було навести лад у своїх ідеях/планах/цілях. Я прекрасно розуміла, що без чіткої стратегії ЯК і КУДИ рухатися мені буде дуже важко. Спершу мене зацікавили деякі ютюб-блогери, що займалися питанням продуктивності. Далі я вирішила, що треба втілювати отримані знання на практиці і розпочала свій Ютюб-канал, а далі натрапила в соцмережах на спільноту “Пошуршимо” – і пішло-поїхало. Тому вже майже рік я тут =) Які кроки ти робиш, щоб досягати своїх цілей і при цьому кайфувати від процесу? Як успіхи?
Все найкраще розташоване по той бік страху.
Першочергово мені треба зрозуміти, що якщо я працюватиму над ціллю, то мені треба буде казати “Ні” багатьом речам. Я формую перелік того, ВІД ЧОГО мені треба позбутися на шляху до цілі, далі прописую ПЛАН – намагаюся розбивати на невеликі блоки, ставлячи певні дедлайни. Бо без дедлайнів твоя ціль – це всього лише нездійсненна мрія. І найбільший кайф я отримую від того, коли ставлю плюсики навпроти виконаних справ, що ведуть мене до цілі. Але існує одна велика проблема – інколи в процесі досягання цілі ти перегораєш і кінцевий результат стає надто віддаленим від тебе. Зовнішні обставини тиснуть і ти починаєш шукати різні відмазки, чому в тебе зникло бажання щось робити…Тому тут дуже важливо ПОСТІЙНО нагадувати собі заради чого ти взагалі почав(-ла) цей процес.
Найголовніший виклик – це залишатися вірним своїй цілі упродовж всього шляху. Так, на тебе буде тиснути оточення. Так, тебе відволікатимуть 100500 різних факторів, які абсолютно не сприятимуть тому, що ти рухатимешся вперед. Але коли ти чітко розумієш, ЩО ти отримаєш в самому кінці, це починає додавати ще більшої віри в себе та власні можливості. Тому зараз у мене є одна велика ціль, поряд з якою існують десятки причин, чому не варто її досягати. Найголовніша причина – страх поразки. Коли внутрішній голос каже тобі: “Галю, ти будеш аж так ризикувати? А якщо нічого не вдасться? Що тоді робитимеш?” – і так майже завжди. Але завдяки підтримці однодумців зі спільноти, рідних та друзів я впевнена – все буде добре!
Першим питанням було навчитися розпоряджатися своїм часом у випадку, коли ти працюєш віддалено – тобто, твій графік роботи залежить від тебе самої. Другим питанням було навчитися долати страхи, які мене сковували від багатьох прекрасних можливостей, а також навести лад у своєму внутрішньому світі – правильно розставляти пріоритети, вибудувати систему цінностей, яка буде сталою, а не хиткою, навчитися самодисципліни.
Щоразу, коли отримую нове завдання від спільноти, відчуваю зобов”язання його виконати. Це дуже стимулює – адже ти знаєш, що повинен прозвітувати перед іншими, потім на онлайн-сесіях ти повинен ділитися своїм досвідом і враженнями від роботи над темою місяця, а останнім часом ти ще й проходиш супернасичений майстер-клас, який створений саме для тебе, а не для твого сусіда/брата/свата – бо це ж твоє життя, а не інших. Це ж твоя голова має думати над тим, як його прожити. Тобі не вручать просту інструкцію з експлуатації життя – ти маєш бути ТВОРЦЕМ свого кожного дня, а не людиною, яка постійно шукає відмазки і причини, аби не рухатися далі.
Насправді мені важко уявити, яким могло би бути моє життя, якби в ньому не з”явилися дві речі – планування і досягання. Ким би я була?Чим би я займалася? Чи далеко мені би вдалося зайти? Думаю, що без належного плану все пішло би шкереберть. Тому якщо ви ще думаєте над тим, ДЛЯ ЧОГО робити всі ці речі, якщо можна йти простішим шляхом і постійно імпровізувати, то повірте, що найбільші ваші мрії так і залишаться мріями, а міцне здоров”я, дружна сім”я/родина/спільнота, навчання/робота за кордоном, постійні мандри та самореалізація будуть звичайними об”єктами для розмов популярних блогерів, за якими ви слідкуєте. Бо ж слідкуєте, правда? Але ці розмови ніколи не стосуватимуться вас, допоки ви не розпочнете ґрунтовну роботу над собою.
Ставлю запитання, що для мене важливіше – миттєва насолода чи довготривалий результат?
Кожна зміна, яку я впроваджую в щоденну рутину, викликає в мене захоплення: чи то запис у спортзал, чи заброньований квиток на літак, чи започаткування свого Ютюб-каналу. Неважливо, який масштаб матиме ваша зміна – головне, аби ви відчули всередині, що вона пішла вам на користь.
Галю, не бійся щось робити – ти ніколи не станеш достатньо талановитою, достатньо досвідченою, достатньо кмітливою для якоїсь справи. Але done is better than perfect.
Книги на різні випадки (на різні типи змін життя): “7 звичок надзвичайно ефективних людей” С.Кові, “Коротко і по суті” МакКеона, “Не примушуй себе” Б.Гарді
Читайте також
Майстер-класи, що допоможуть пережити війну