1 181
13 хв
13 Травня, 2019
ЛЮБОВ ДО СЕБЕ – ЦЕ ДІЄСЛОВО! Саме так. Через призму любові до себе ми бачимо світ, а не навпаки. Не світ нам показує, чому ми мусимо любити себе, чому ми хороші, а ми спочатку маємо полюбити себе, щоб створити свою призму бачення світу.
Це може звучати трішки заплутано, проте розуміння того, що ваша любов іде зсередини не тому, що у вас класна кар’єра, не тому, що ви молодець, не тому, що ви багато читаєте і найкраща людина у світі. Вона є просто тому, що ви є. Саме такі, якими ви є.
Ще однією цікавою гранню цього питання є український соціум з своєю історією. Так-так, стереотипи, уявлення, думки, виховання, ідеї – все це бере коріння саме з нашої історії як народу і культури. І саме тому, наша любов до себе буде відрізнятися від того ж самого поняття в Європі чи деінде, як і у кожного народу.
Ось такі брили ми підняли в годинних шуршаннях з Іриною Оксенюк, психологиею та авторкою платформи для саморозвитку та пізнання себе www.welldone.org.ua, за що я їй неймовірно вдячна.
На початку другого курсу я почала свою практику, спостерігати і вчитися у експертів. В таких колах було дуже багато дискусій. Наприклад, є така загальновідома думка, що “всі ми родом з дитинства”. Що як би не старалися батьки, через те, що ми проводимо з ними стільки часу, спілкування між батьками і дітьми є по-своєму травматичним. Але моє спостереження, що це не тільки батьки. Ми говоримо про цілий рід!
Коли ми працюємо над стосунками з батьками, ми не йдемо до них і кажемо все, що думаємо. Ми працюємо з собою, своїми образами них і ваших стосунків. І все закінчується питанням “що я про це думаю”. Ти не можеш налагодити стосунки з мамою чи татом (чи будь-ким) поки ти не навчишся себе сприймати. А коли знімаються соціальні маски і ти з собою справжнім/ьою, тоді можна працювати з усіма іншими сферами життя. Все починається з тебе.
Любов до себе – це м’яз, який треба тренувати. Вона починається з маленької частинки себе і йде далі в глибину.
Це паралельні процеси. Можна вчитися любити себе, навіть не розуміючи себе. Тоді це відбувається на рівні турботи про себе. А можна розуміючи свою глибину, почати любити себе. Тобто це паралельні і безкінечні процеси. Погодься, коли ви берете філософів і мудреців, які говорять такі прості речі, ми їх розуміємо по-різному на різних етапах життя. Бо ми різні у кожен момент життя.
У мене є одна фраза, яка зі мною роками залишається актуальною: “ВСЕ ВО БЛАГО”, тільки треба розпізнати і побачити.
[sociallocker id=”210535″]
Юхууу, дякую за поширення! Лови роздруківку для роботи над темою
[/sociallocker]
Якщо коротко, то саме в відповіді на ці запитання я бачу місію мого проекту “Welldone.org.ua”. Коли починався проект 4 роки тому, мені було значно простіше почати працювати англійською чи російською мовою і всі мене запитували “чому українською?”. Але я зрозуміла, що хочу сфокусуватися на українському соціумі. Тут є роботи непочатий край і зовсім не потрібно переживати про об’єм ринку.
В 2006 році я прийшла до того, що дуже часто люди приходять з установкою “Ви винні”, звинувачуючи своїх батьків в своїх життєвих негараздах. Після пропрацювання питання приходить розуміння, що батьки не могли дати більше. Задаєш питання “чому?”.
(00:25) Я зрозуміла, що докопатися до суті можна співставивши родове дерево і історію локальних територій. Наприклад, моя рідня були визнана куркулями і після періоду розкуркулення пішли фінансові деструктивні установки. І так в дуже багатьох сферах. Через своїх клієнтів я бачу, що це ціла суспільна тенденція. Якщо ви ідентифікуєте себе як українці, то ви мусите розуміти, що дуже багато історичних подій відбулося на території України і це все відображається в нашій генетичній пам’яті. Якщо співставити територіальні особливості твого родового дерева і історичні події, то доходиш до дуже цікавих висновків і залежностей.
Війна, голодомор, ще одна війна… 90-ті, все це виховує постійне відчуття небезпеки, відстуність волі, свободи…. постійно якась біда…. На тлі історичних подій йшла мова про виживання, а не любов до себе
Ми обмежуємо себе своїми установками, адже світ інакший. Зовсім інший контекст, порівняно з нашими батьками і дідами…
В питанні розуміння цих взаємозв’язків мені допомогла геополітика. Порівнюючи Україну з Євросоюзом я аналізувала історію, на який цінностях це будувалося… Елементарно задумайся скільки років країни в Європі живуть в незалежності та її активно відстоюють і порівняй це з тим, скільки ми… Різний контекст. Якщо бабуся живе з розумінням, що хліб – це найдорожча їжа і її має завжди вистачати, то моє світобачення і зізнання, що я не їм м’яса вона точно не зрозуміє. Вона не може повірити в щось нове. Це її єдиноправильне бачення. Саме тому є потреба в експертах, які будуть над цим працювати.
Звісно універсальної відповіді на це не буде, адже мова йде про прийняття себе та про те, що мене можуть любити просто так з усім мінусами і недоліками.
Перше, що варто задати собі “Що для мене є любов?”, в яких діях вона проявляється, в яких словах і так ми прийдемо до різних форм любові. До речі, класна книга на цю тему “5 мов любові”. І довести це до розуміння, як ми самі можемо дати собі цю любов.
(00:41) Я би ще додала виділення часу для любові до себе тим самим проявом цієї любові…Адже коли ми сфокусовані на тому, щоб отримувати любов через доведення комусь чогось, ми не будемо мати той час на себе. Якщо ж ти підеш шляхом наповнення своєї внутрішньою пустоти любов’ю, ця енергія починає литися через край і тільки тоді ти можеш дарувати її іншим.
Хочеш чарівного копнячка? Тоді тобі до нас у нашу спільноту!
Читайте також
Майстер-класи, що допоможуть пережити війну