NEVER STOP: сенс життя в тому, аби бути хороброю, коли наодинці з собою (огляд книги + принт)

Привіт! О як мені сподобалася книга, про яку ми будемо говорити сьогодні. Я не є ні літературним критиком, ні буктюбером, що прочитав мільйон книжок і може розказувати про них годинами. Я просто знаходжу класні книжки і хочу ними поділитися з вами, бо вони відгукуються в мені розумінням і натхненням. Тому в мене на блозі я не публікую “не мої” книжки. Навіщо поширювати те, з чим я не погоджуюся чи не розумію? Ви вже бачили останні огляди?

Як бути усвідомленим або щасливе життя починається з голови>>> або REWORK: хочеться вирвати кожну сторінку і повісити на стіну>>

Якщо коротко, то книга, про яку ми будемо сьогодні говорити, не тільки про біг:) Вона про силу волі і про пошук себе, про осмислення сенсу життя та вироблення свого способу мислення. Так, у Марі інструментом осмислення став біг, а в тебе це може бути що завгодно. Основа: не драматизувати, бути готовим працювати і не забувати відпочивати:) І тут я абсолютно погоджуюся з Марі.

Fuck drama / Train hard / Have fun

Слова дають ґрунт  для думки, думка може дати поштовх до дії, а дія може змінити життя. Власне, книга Never Stop (паперова>>>) Марі Карачиної – це з тих, що змінюють і тебе, і життя. Вона дуже щира, вона дуже правдива, вона без прикрас, вона глибока, вона натхненна, вона спонукає, вона дає свободу і чомусь дає впевненість в тому, що кожен з нас має силу прямо сьогодні піднятися з дивану і почати здійснювати свої мрії. Для цього не потрібно бути ідеальною людиною і не потрібно шукати правильного моменту. Достатньо лише внутрішнього бажання і сили не зупинятися (Never Stop)

Рух лікує. І це не обов’язково повинен бути біг. Рух. Тільки під час руху все починає змінюватись. І всьому можна надати ту форму, якої забажаєте. На щастя, це не просто слова, а реальність. Тож встаньте і робіть @Марі Карачина


ПРО ЖИТТЯ І РОЗУМІННЯ СЕБЕ

〉 Тоді я зрозуміла, що необхідно берегти і розвивати те, що приносить радість і гордість за саму себе.

〉 Я зрозуміла, що біль – тимчасовий. Можливо, саме тоді я зрозуміла, що біг лікує.

〉 Я біг, тому що потрібно було бігти. Я не думав про те, куди це мене може завести (Фільм “Форест Гамп”

〉 Відчуття власної нереалізованості, неможливості знайти те, що би я полюбила, постійно мене гризло і не давало спокою. Тому я змінювала місця роботи, міста і захоплення. Щоб знайти “своє”. Щоб знайти те, від чого горітимуть очі і задля чого не складно буде вставати рано-вранці.


ПРО МОТИВАЦІЮ

〉 Багато хто питає: “Як змусити себе займатися спортом регулярно?”, не розуміючи. що первинне формулювання питання помилкове і небезпечне. Якщо на початку шляху вважати, що потрібно себе змушувати, – то краще і не починати…. Якщо ж питання ставити по-іншому: “Як знайти мотивацію для продовження тренувань?”, “Чому так важко зробити звичкою цю активність?”, то уже можна говорити про мою улюблену тему – мотивацію, яка буває позитивною, негативною і нейтральною.

… Які слова зачіпають вас найбільше? “Люби себе такою, якою ти є”, “Прагни досконалості”, “Ніколи не здавайся”, “Вір у себе” або “Не винагороджуй себе їжею, ти не собака”, “Забудь про зал, ти всеодно залишишся товстим”, “Успішні люди не маю складок на животі”?

 Так, негативна мотивація може бути значно сильнішою за позитивну, але вона має короткострокову дію. Можливо, вас змусять повірити в  те, що без рельєфних м’язів ви невдаха, або в те, що якщо з’їсте цілий банан замість половини, то одразу втратите усі результати, й тому такій слабохарактерній людині не місце серед правильно вмотивованих суперлюдей.

Заохочення ні за що, так як і приниження за кожен провал, – еквівалентні, і швидше призведуть до того, що людина припинить тренуватись, аніж надихнеться кинутись з головою в спорт.

〉 Я вважаю, що мотивація повинна бути нейтральною. Що можна підбадьорювати людину, не нав’язуючи їй свій стиль життя, не розмежовуючи світ на “товстих” і “худих”. Що кожна людина, яка займається спортом, є мотиватором для когось і може допомогти іншим позбутись страхів і стереотипів.

〉 Щоб зрозуміти, чи зможете ви пройти цей шлях, – потрібно встати і робити.

〉 І ось тут найголовніше – відчувати свій організм, прислуховуватись до себе і робити висновки на основі цих відчуттів.

ПРО БІГ І НЕ ТІЛЬКИ

〉 Біг – це не для ніжних красунь і пещених красенів. Це спітніле волосся, бруд на щиколотках, важке дихання, сльози від вітру. Це суха шкіра, червоне обличчя і шмарклі. Це судоми в м’язах після пробудження, судоми такої сили, що, здається, краще прокинутися мертвим. Це зачинити двері кросівкою і  продовжити рух, коли весь світ тільки і мріє про те, щоб мати таку пристрасть, якою я живу щодня. Це не бути самотньою навіть на порожній дорозі. А бути чемпіоном, навіть якщо я не беру участі в Олімпійських іграх і на старті забігу стою десь в кінці, затиснута між дідусем в коротких шортах та хлопцем в обтягуючих легінсах. Бути переможцем без медалі і вітальних оплесків на фініші. Біг – це бажання тренуватись і стійко витримувати всі зміни в тілі, ритмі і стилі життя.

〉 Одягати бігові кросівки і, усміхаючись всередині, відкривати двері парадного входу. Бажати доброго ранку дядькові, який підмітає вулицю, що на ній знаходиться мій дім, та чути від нього побажання гарної пробіжки у відповідь. Доброго ранку: тим, хто ще не лягав; тим, хто ще не прокинувся; тим, хто рятував цієї ночі життя; тим, хто стирав підошви на танцполі; тим, хто зі мною в одному ліжку, і тим, хто за 3000 км. Доброго ранку тим, за ким сумую 10 років, і тим, з ким познайомилася 2 дні тому.

〉 Завжди, завжди невдачі – це можливість бути кращим у майбутньому. Що раніш я переживу всі можливі провали, розставання, смерті, розлучення, крах бізнесу, то довше зможу жити. Жити сміливо, впевнено й усміхаючись усім тим дрібним негараздам, які раптом з’являються знову.  Бо вже не страшно. Бо я зрозумію, що нічого не втрачаю. Не втрачаю тому, що нічого не маю. У всіх сенсах. Ніщо нікому не належить. Ніхто ні над чим не владний.

〉 Мовчу, коли не хочеться говорити. Сміюся, коли це навіть збиває дихання. Розмовляю, коли у того, хто біжить поряд, закінчуються сили. І, у підсумку, опиняюся на шляху, в кінці якого не буде образ і сліз.

ПРО СЕНС ЖИТТЯ

〉 Думаю, що сенс життя в тому, аби бути хороброю, коли наодинці зі собою. Щоб не виправдовуватись, не обманювати себе, не шмагати себе по спині різками. Сенс не обов’язково в тому, що шукати всім відомі гармонію і баланс. А в тому, що кожен із нас сам визначить цей сенс. Чесно зізнається, що найважливіше. Адже важливими мені можуть бути речі, на які інші люди подивились би з острахом і подивом.

 Усі намагаються знайти сенс життя, який ніби для всіх однаковий, але якого немає. Є прості і важливі речі. Вдячність, наприклад, якої навчитись не так вже і просто. Необхідно пройти через багато поневірянь і перепон, перш ніж зрозумію, що здобуваю, тільки віддаючи.

Я отримала можливість пізнати себе, а це найкраще, що може трапитися в житті. Без таких уроків я не зрозуміла б необхідність любити і дозволяти любити себе.


 

Як тобі? Зробили для себе висновки?

Плануй гарно, досягай натхненно!

P.S. Читай також “Де мої гантелі, або мій тато про фізичні наватаження” тут>>>

Долучайтеся у  Спільноту Натхнення, де зможете знайти більше free роздруківок та майстер-класів для розвитку та здійснення мети!

Напиши, якщо тобі відгукнулося

Leave a Reply

Related Posts

Begin typing your search term above and press enter to search. Press ESC to cancel.

Back To Top
Wordpress Social Share Plugin powered by Ultimatelysocial
Facebook
Facebook
Instagram
telegram