2 786
22 Січня, 2017
Привіт! Сьогодні з задоволенням поділюся своїми враженнями після прочитання автобіографічної книги “Генрі Форд. Моє життя і робота” (паперова>>>, електронна>>>>, аудіокнига>>> ) . Скажу відверто, що до цієї книги я знала про Генрі Форда тільки те, що він працював в автомобільній індустрії і був конструктором автомобіля “Форд”. Мене цікавив його підхід до бізнесу та до технологічного прогресу.
Перший розділ книги вразив тим, наскільки був іншим світ 140 років тому і наскільки він може змінитися протягом життя однієї людини. Генрі Форд почав книгу з того, як йому прийшла в голову ідея створити автомобіль, описує свої перші кроки, свою впертість і віру. Описує також і перешкоди і як він їх зміг подолати.
Спочатку мене повеселив його опис того як зароджувалася автомобільна індустрія і як все починалося:
Вона (авт. “машина”) виробляла багато шуму і лякала коней, я не міг зупинитися ніде у місті без того, щоб відразу навколо мого візка не збирався натовп народу. Якщо я залишав його одного, хоча б на хвилину, зараз же знаходився цікавий, який пробував на нім їздити. Врешті-решт я почав носити при собі ланцюг і повинен був прив’язувати візок до ліхтарного стовпа, якщо залишав його деінде
Найкращі ліки від депресії та найкращий спосіб самореалізуватися – це працювати, а не говорити, мусолити і сумніватися. Чесна праця завжди приводить тебе до потрібного результату.
Твоє життя – це дзеркальне відображення того, що в тебе в голові та серці. Кожним прожитим днем, кожним вчинком та вибором ти прокладаєш стежку в свою версію майбутнього.
Віра та ентузіазм – невід’ємна частина будь-якого відкриття, успіху, перемоги. Люди так влаштовані, що не вірячи у те, що вони роблять, вони позбавляють себе великої могутності та сили духу. Так подолати перешкоди, які точно будуть, майже неможливо.
*Працювати – це природно для людини. Треба визнати, що процвітання та щастя можна досягнути тільки завдяки чесній праці. Людські біди значною мірою є наслідком спроб зійти з цього природного шляху.
*Відсутність страху перед майбутнім і пошана до минулого. Той хто боїться майбутнього, хто боїться невдачі, обмежує свою діяльність. Невдача – це лише можливість вдумливіше розпочати все знову. Немає сорому в чесній поразці. Сором – боятися її зазнати. Минуле корисне лише як вказівник шляхів і засобів розвитку.
*Сильні люди стають суспільними лідерами і дають можливість слабшим жити з меншими зусиллями.
*Не можу сказати, що це була важка робота. Жодна цікава робота не буває важкою. Я завжди був упевненим в результатах. Якщо наполегливо працювати, то завжди досягнете результату.
*Життя – це не місце, а рух. І той, хто хоче відпочити на “облаштованому місці”, не залишиться в стані спокою, адже, цілком імовірно, у мить зупинки він вже йде на дно. Усе знаходиться в русі. Життя невпинне. Можна весь час прожити в тому самому домі й на тій же вулиці, але ти ніколи не будеш тією самою людиною.
*Навколо багато таких людей, які не усвідомлюють, що вчорашній день минув і сьогодні зранку прокидаються з торішніми ідеями. Тут напрошується формула, коли людина починає думати, що нарешті знайшла свій метод, то ій краще почати детально розбиратися в собі, щоб упевнитися, чи не заснула бува якась частина її мозку. Для людини, яка думає, що “влаштувалася” на все життя, існує певна невловима небезпека. Вона полягає в тому, що наступний оберт колеса прогресу може викинути її на узбіччя.
Людина, яка здатна працювати і думати, приречена на успіх.
*Я відмовляюся визнати, що існує неможливе. Я не бачу, щоб хтось знає достатньо про все на цій землі, щоб точно сказати, що може бути, а чого не може.
*Ніколи не буде винайдена система, яка дозволить позбутися необхідності працювати. Так задумано природою. Наші руки й розум не призначені для ледарства. Праця є нашим спокоєм, почуттям власної гідності і спасінням. Робота – зовсім не прокляття, а найбільше благо. Соціальна справедливість у своєму первісному значенні випливає тільки з чесної праці.
*Рішуча людина може отримати майже все, чого добивається, але поки вона не має у своєму розпорядженні доброї волі, її здобутки – ніщо.
*Кожна депресія (суспільства) – це виклик розумовим здібностям бізнес-спільноти.
*Бізнес – це процес уміння давати і вміння брати, жити й давати жити іншим. Це взаємодія багатьох сил і інтересів.
*Людство не стоїть на місці. Ось у чому біда всіх творців соціалістичної та комуністичної систем, і всіх інших планів ідеального регулювання суспільства. Усі вони припускають, що люди – сталі в своїх потребах. Реакціонери тримаються тієї ж ідея. Вони наполягають на тому, що кожен повинен залишатися на місці. Ніхто їх не слухає, і за це я вдячний.
*Не погіршуй товару, не зменшуй заробітної плати, не завищуй ціну для громадськості. Вкладай мізки в нові технології, більше мізків, і ще більше – роби продукт кращим, ніж був раніше. У такому разі всі учасники залишаються задоволеними. І все це завжди можливо.
*Бізнес, який зловживає тим, що має, буде продовжувати зловживати тим, що отримає. … Якщо підприємству коли-небудь і треба брати позику, то лише тоді, коли воно не потребує грошей. Тобто тоді, коли воно не має в них потреби задля заміни того, що повинне зробити само. Якщо справи в людини йдуть відмінно і є можливість розширення, тоді досить безпечно позичати. Але якщо бізнес потребує грошей через безгосподарність, тоді все, що потрібно зробити, це зайнятися справами й виправити проблеми зсередини – а не прикладати зовнішні компреси з кредитів.
Людина, яка є занадто сформованою, щоб змінитися, є мертвою. Похорони такої людини мало що змінюють.
*Здібна людина є людиною, яка може щось робити, і її здатність до роботи залежить від того, ким вона є. Те, що вона має в собі, залежить від того, з чого вона починала і як вона в собі це зростила, як дисциплінувала себе. Освічена людина не та, чия пам’ять носить в собі якісь історичні дати. Це той, хто може завершувати справи. Людина, що не може думати, не є освіченою, скільки в б учених ступенів вона б не мала. Мислення є найважчою роботою, на яку здатна людина. Це, ймовірно, є причиною, чому ми маємо так мало мислителів. Слід уникати крайнощів: презирства до освіти та трагічного снобізму припущення, що просування по щаблях освітньої системи є справжніми ліками від невігластва й ницості.
Читайте також
Майстер-класи, що допоможуть пережити війну