Як реалізувати проєкт мрії і страждати щодня. Моя історія

Авторка статті:
Таня Пилипчук,
засновниця платформи “Пошуршимо?”

Навіщо ми здійснюємо мрії? Аби знати, що нам це під силу? Щоб покращити своє життя, вдосконалити себе чи світ, вирішити проблему?

Насправді у кожного може бути своя причина і її усвідомлення найбільше проявляється на початку і в кінці шляху. На початку — це мотиватор внутрішньої сили рухатися вперед. Ми уявляємо як буде тоді, коли це зробимо, як зміниться світ і ми, як загалом все буде інакше, частенько ідеалізуючи картинку майбутнього.

Коли досягаємо чогось — це може бути індикатором результату і часто тут приходить розчарування. Адже важко працюючи й дійшовши до мети, ми аж ніяк не уявляли, що після досягнення роботи буде не менше.

Моя історія реалізації мрії

Все почалося, коли я жила у Празі, працювала в міжнародній маркетинговій компанії й мріяла про власну справу в Україні. Вона мала бути суспільно-корисна, прибуткова і приносити мені задоволення.

Через 2 роки я повернулася в Україну з розробленими планерами, роздруківками та першими тисячами читачів і підписників. Дубль 1 не вдався, адже мені довелося шукати роботу, аби мати як прожити. Розчарування БАМ. Я почала працювати в IT компанії і паралельно розвивати свій проєкт “Пошуршимо?”. Через рік: ураааа, я можу працювати на 50% зайнятості, повністю покинути роботу не вдається. Ще через рік: урааааа, я можу повністю піти у вільне плавання з “Пошуршимо?” і не відволікатися на “роботу”.

Результат: я вже рік приділяю 100% часу проєкту мрії, в якому можу реалізовувати свої задуми, кооперуватися з крутими людьми, формувати мегакоманду, нести свої меседжі у світ і реалізовуватися. Щобільше, роблю це українською і в Україні. Все як я мріяла. Але є одне але….

Чому я не кайфую на 1000%

Я ж так довго до цього йшла. Чому працюю ще більше, аніж раніше? Чому мені стало важче? Відповідальності більше, страхи страшніші. Де ж обіцяна мрія? Я щось не відчула:)

Я вже проходила це не раз у своєму житті: досягаєш мрії, а потім страждаєш, бо твоя омріяна ідеальна картинка — не така вже й ідеальна.

Те саме було з подорожами світом, які не приносили омріяного дзену: Балі — вже не таке райське, робота в громадській організації, яка вже не така суспільно-корисна, власна квартира, де мені шумить дорога, життя у Львові, яке не тільки про каву, а ще і про громадський транспорт та відсутність друзів.

Причина цих страждань — ідеалізація майбутнього та невміння кайфувати від моменту сьогодні. Ми очікуємо що щось зробить нас щасливими/успішними/класними, але такими може зробити нас тільки наше мислення. До того ж на будь-якому етапі життя.

Все дуже просто:) Я малювала собі картинки, яким буде ідеальне життя коли…. Але суть в тому, що воно вже класне. Ідеально буває лише в інстаграмі.

Що мені допомагає кайфувати, а не розчаровуватися від досягнутих мрій і цілей?

Прийми теперішнє як реальність, а не майбутнє.

Те, що є зараз — єдине справжнє. Часто читаю про це в книжках, але до мене дійшло тільки з власного досвіду. Навчитися цінувати й радіти моменту зараз — як на мене, це запорука щасливого життя. Вчуся.

Бери себе з собою.

Подивитися на себе зараз і подумати: з якою “собою” тобі було б цікаво, весело і гармонійно? Ми постійно змінюємося й тільки від нас залежить ростемо чи деградуємо. Я це зрозуміла на іншій півкулі, коли усвідомила, що від себе не втечеш і почала працювати над собою. Отож, почати себе розмотувати як клубочок мрій, ідей, стереотипів, рис, тарганчиків. Це дуже цікаво і може тривати все життя. Але якщо вам буде цікаво самим з собою — то буде значно важче розчаруватися у світі, повірте.

Створи атмосферу вже зараз.

О так, улюблена музика, книжка, ранкові ритуали, блокнот з думками, традиції з друзями чи з сім’єю, турбота про себе, прогулянки чи йога — все це можна робити вже зараз, а не чекати ідеальних декорацій. Декорації по суті не мають значення. Я кайфувала від йоги як в гуртожитку, де жила з 4-ма іншими дівчатами на 10 кв.м, так і в себе вдома з омріяним виглядом з вікна.

Саморозвиток — це те, що мене надихає у будь-якому середовищі й те, що дало мені можливість реалізовувати задумане. Так я створила концепцію зарядженого мислення, суть якої полягає в тому, щоб навчитися оцінювати перемоги і невдачі через призму особистісного росту, де немає поняття провалу чи несприятливого середовища. Ми обираємо як на це дивитися і я обираю дивитися з посмішкою:) Сміятися з невдач чи неідеальності мого життя і докладати максимум зусиль, щоб кайфувати від усього того, що є зараз.

Розвивати себе, змінювати мислення, правильно оцінювати свої результати ми вчимось на майстер-класі “Заряджене мислення”. Придбати МК >>>
Напиши, якщо тобі відгукнулося

Related Posts

Begin typing your search term above and press enter to search. Press ESC to cancel.

Back To Top
Wordpress Social Share Plugin powered by Ultimatelysocial
Facebook
Facebook
Instagram
telegram