Змінювати професію боляче, страшно чи необхідно?

Знаю, багатьох цікавить зміна професії. Хтось мріє про іншу посаду, бо в нього зросли кар’єрні амбіції. Комусь бракує драйву в житті і він шукає нову роботу. У когось нагрянули непередбачувані обставини й хочеш- не хочеш, а треба шукати нове місце під сонцем професійної реалізації. Незалежно від причини, усіх турбують питання як знайти цікаву роботу, як подати пробіли в резюме і як справитися зі страхом.

Про це пошуршимо із фантастичною Анною Полікарповою. Психологинею, тренеркою з розвитоку і гуру HR сфери. Більше про себе гостя розповість сама.

Дивіться або читайте інтерв’ю

Анно, давайте для початку познайомимося. Розкажіть свою історію, як ви змінювали свій вид діяльності.

Останні півтора року я повернулася до своєї першої професії та займаюся психологічними консультаціями. Я сама родом з Бердянська, там і почала розвиватися професійно, але в якийсь момент зрозуміла, що хочу більшого і вирішила переїхати у столицю. Мене не влаштовувало те, скільки я заробляю, тому вирішила шукати сфери, дотичні до психології, де можна було б заробляти більше і займатися тим, чим подобається. Я почала працювати як HR-спеціаліст в IT-компанії. У 2008 році нас наздогнала криза, а тому частину співробітників довелося звільнити. Таким чином я потрапила у компанію “Оболонь”, де пропрацювала 4 роки на керівній посаді. Потім я вирішила попрацювати на телеканалі СТБ, бо відчула, що бюрократія — це не моє. У цій компанії я пройшла шлях від спеціаліста з оцінки та навчання та керівника програм розвитку компанії. Останнім моїм місцем роботи був Oh my look та G. bar, в якому я була HR-директором три роки.


Як наважитися на зміну професії, якщо ми говоримо про кардинальну зміну? До прикладу, ви банкір, але розумієте, що ваше покликання — це дизайн?

Я думаю, що варто почати з чому. Чому ви хочете змінити свою професію? Є така техніка: “5 чому”. Ця техніка дозволяє копнути глибше і розібратися у причинах, чому ви насправді хочете змінити вид діяльності. Кожен з вас знайде свою відповідь. Важливо бути чесним з собою, відповідаючи на ці питання.

  • Перша категорія відповідей пов’язана з емоційним вигоранням чи фізичною втомою. Тут важливо спершу відпочити, а потім прийняти рішення.
  • Друга категорія – “мене не цінують на роботі або ж я не вмію робити так, щоб мене цінували на роботі”. В цьому випадку краще звернутися до психолога і пропрацювати цю тему.
  • Третя категорія пов’язана з тим, що займаєтеся не тим, чим подобається і хочете знайти себе. Тут важливо вміти чути себе і проаналізувати, що ви робите найкраще.
  • Четверта категорія пов’язана зі здоров’ям, коли ви не може більше їздити у відрядження чи працювати за ноутбуком. Подумайте про ті види діяльності, де ви можете застосувати свої вже набуті навички.
  • П’ята категорія питань може бути пов’язана з тим, хочеться змінити роботу у зв’язку з сімейним станом. Для прикладу ви молода мама, яка хоче соціалізуватися, але з дитиною це не завжди можливо. Тому ви шукаєте інших шляхів для самореалізації.

Ще хочу наголосити на двох критеріях: якщо людина постійно шукає інформацію і досліджує якусь тему, це знак, що потрібно змінювати професію і реалізовуватися у тому, що подобається. Важливим є й інший момент, коли ви не впевнені, яку професію хочете опановувати. Хорошою ідеєю є звернутися до коуча, який би допоміг вам з цим розібратися.

Анно, ви погоджуєтеся, що 99% людей на певних етапах свого життя не знають чого хочуть?

Є така зона свідомого хочу: вона така коротка (хочу, що всі рідні були здорові, на столі була їжа, у квартирі було світло). Також є потреба самореалізації: коли я знаю, чого я хочу і рухаюся до своєї цілі маленькими кроками. Тому більшість людей фокусуються на короткому “хочу”.

Як зрозуміти, що це саме той інтерес, який приведе, куди потрібно?

Поставте собі запитання: “Якими справами ви б займалися безкоштовно? Яку професійну інформацію ви читаєте найчастіше?” Проаналізуйте свою попередню діяльність і визначте, за що вас хвалили. Важливим є також взяття відповідальності: якщо ви готові на це наважитися, тоді й отримаєте максимум від своєї діяльності.

Розкажіть, будь ласка, як зрозуміти, що те, чим я займаюсь дійсно цікавить мене. Як влаштуватися на роботу без досвіду?  Як організувати цей перехідний період?

Спочатку я б вирішила для себе, наскільки довго я цікавлюся цим інтересом. Потім я знайшла б курси або школу, де могла б отримати базові навички, щоб зрозуміти, чи справді я кайфую від тих завдань та виду діяльності. Моїм третім кроком було б спілкування з людьми, які вже працюють у цій сфері. Я б поцікавилася у них, що їм подобається, а що ні у їхній роботі. Якби я змінювала професію, я б поставила конкретну ціль, яку хочу досягти та склала перелік компетенцій, якими маю володіти, як і де можу черпати нові знання, які знання з попередньої роботи зможу використати у новому виді діяльності. Також знайшла б собі куратора, який  мені підказував, що я правильно/неправильно роблю. Потім я б склала резюме і до вакансій писала мотиваційні листи, які засвідчують не лише моє бажання, але й намір працювати у даній сфері.


Який погляд працедавця на людину, яка 10 років працювала в одній сфері й вирішила змінити свій вид діяльності?

Все залежить від того, як ви себе подаєте. Обов’язково напишіть супровідний лист, в якому детально розкажіть, що і як ви робили. Важливим є також те, наскільки свідомим є намір людини щось змінювати та створювати щось нове.

Чи є вікові чи соціальні обмеження, коли пізно змінювати роботу?

Мабуть, 50/50. Наприклад, такі професії, як IT-спеціаліст чи журналіст вимагають постійного професійного навчання та розвитку. З віком нам важче адаптуватися і можливо ми не зможемо так швидко перекваліфікуватися. Тому після 50-ти важче знайти прогресивну роботу, але немає нічого неможливого.


Що зараз в Україні найбільше цінується на ринку праці?

Важливою є здібність швидко навчатися та вміння відпускати непотрібні знання. Також важливим є занурення у певну сферу і готовність постійно досліджувати глибинно певні теми.


Як краще подати пробіли у резюме?

Я думаю, що пробіли у резюме не варто подавати, їх краще пояснити. Важливішим є те, ким ви до цього працювали та до чого ви є готовими зараз. Якщо пробіл є досить великим (6-10 років), вкажіть те, чим ви займалися, можливо ви проходили курси чи займалися доглядом і вихованням дитини.


Що почитати про “синдром самозванця” і на що звернути увагу?

Це пов’язане з недооцінюванням людини. Тобто вона вважає, що їй потрібно працювати більше і більше, щоб заслужити повагу інших та схвалення інших людей. Для того, що визначити, чи справді ви себе недооцінюєте, вам варто проаналізувати те, як ви оцінюєте свою роботу і як її оцінюють інші.

Друзі, вам сподобалася стаття? Пишіть свої враження та інсайти у коментарях.

Напиши, якщо тобі відгукнулося

Related Posts

Begin typing your search term above and press enter to search. Press ESC to cancel.

Back To Top
Wordpress Social Share Plugin powered by Ultimatelysocial
Facebook
Facebook
Instagram
telegram