ЗА ЛАШТУНКАМИ. Серія 3. Страх і витівки, що змінили все

admin
Поділитись

Life make no guarantees as to what you’ll have… It just give you time to make choices and to take chances. (Життя не гарантує, що ви всього досягнете. Життя лише дає вас час робити вибори і ловити шанс.)

Привіт, друзі! Вриваємося в осінь натхненно і весело. Хочу в цей перший понеділок осені поділитися своїми підсумками та висновками літа, а також новинами та планами на осінь. Якщо чесно, то враження, що це літо стало якоюсь точкою неповернення, моментом, коли “поперло” ідеї і рішення.  І назад дороги немає:)))) Не те, щоб я була дуже нерішучою людино, але цього літа я перевершила свої найсміливіші витівки.Про них сьогодні і розкажу. 

ВИТІВКА 1. КОНФЕРЕНЦІЯ НАТХНЕННЯ

Це мрія маленької дівчинки, яка вирішила в якийсь момент, що пора почати грати по-дорослому і виходити на серйозний рівень. В моїх голові завжди сиділа ідеї великої оффлайн події, але коли ми сиділи якось в кафе, пили каву, говорили про мрії, про бізнес, про страхи… мене порвало від думки, що я можу зробити це зараз. Не через рік, не через 10 років, не коли буду готова, А ЗАРАЗ. І не тому, що я стала розумнішою, чи маю бюджет, чи маю гарні умови. А просто тому, що я так вирішила. Нічого більше.

Я намітила дату за 2 місяці і просто почала підготовку: порахувала бюджет, придумала ідею, узгодила спікерів, зробила лендинг, почала продавати квитки…

Було дуже страшно, що ніхто не прийде. Так само було нереально моторошно лягати спати і думати, чи зможу все це організувати. Найняла івент-менеджера за перші куплені квитки. І почала кожного дня вирішувати маленькі організаційні питання, робити воркбук, обростати зобов’язаннями і ідеями…Як результат, у мене SOLD OUТ відбувся ще за 2 тижні до події (неймовірна подяка усім-усім).

Наразі залишилося  лише 6 днів до того, коли 70 учасників з’їдуться з усіх куточків України на КОНФЕРЕНЦІЮ НАТХНЕННЯ від Пошуршимо, плюс вже маю багато запитів на запис конференції для тих, хто не може приїхати. І якщо ви зараз це читаєте і думаєте “ваууу, круто, але я так навряд зможу”, то я пишу це для вас, щоб донесту ідею того, що всі НЕ МОЖУ у нас в голові:)))) 

Чи стало мені легше? Хммм, я трохи розслабилася з приводу кількості людей, але так само кожного дня займаюся дрібними справами: стікерами, топерами, афішами, квітами, кексами, ….. Але я знаю, що все це дрібниці і що цей крок я насправді вже зробила в своїй голові. Значить все буде добре. 

ВИСНОВОК: Навіть найбільші прориви починаються з малих непевних ідей, що сидять в голові у людей, які різні і подібні між собою. Ніхто не знає, чи вийде. Ніхто не знає, як правильно. Кожен просто слухає себе, борить свій страх (який у всіх є) і робить справжні рішення. 

ВИТІВКА 2.СПІЛЬНОТА І НАБІР 4 РАЗИ В РІК

Спільноті Натхнення “Пошуршимо?” вже рік! Так, рік тому я наважилася на цю навіжену ідею об’єднати людей над темою натхнення і мотивації та створити приємне і продуктивне середовище для розвитку та здійснення мрій. Пам’ятаю, що цілий серпень 2018-го просиділа перед монітором, не сплючи достатньо (не пишаюся цим) і стресуючи кожного ранку, що я нічого не встигаю:)))))  

Аж не віриться, що це було рік тому. Відтоді вже майже 100 учасників спільноти працюють над своїми ідеями: 13 майстер-класів створено (з них 5 з запрошеними спікерами), 42 вебінари проведено (OMG), 13 воркбуків і море роздруківок опубліковано… 

Чи це було легко – зовсім ні, більше того – це було дуже складно: записувати відео, робити воркбуки, придумувати контент для фб групи. Але так само це був суцільний кайф від спілкування і натхнення, що створювалося прямо переді мною, від успіхів учасників, від співпраці з спікерами, від відгуків і слів подяки… 

То чому ж набір відкривається тільки 4 рази в рік? Загалом відкриття набору в спільноту вимагає дуже багато зусиль: лендинг, відповіді в чаті, промо, велкамінг нових учасників і тд. Паралельно, це ні в якому разі не має завадити роботі з існуючими учасниками, яка відбувається постійно, буквально кожного дня. 

Я зрозуміла, що відкриття, наприклад, на 10 днів осіннього набору дасть можливість сфокусуватися на нових учасниках, але при цьому за 10 днів повернутися в нормальний режим з усією спільнотою. Так само, всім разом починати набагато крутіше, ніж кожному окремо. Отож основою рішення є бажання дати найкрутіший досвід і не гнатися за примарними цифрами. Офіційне відкриття осіннього набору відбувається завтра, вам залишу посилання  тут>>>

ВИСНОВОК: роби конкретні кроки, аналізуй, роби наступні кроки. Ніхто не знає, як правильно:)

ВИТІВКА3. ПЛАНЕРИ І ЖИВЕ СПІЛКУВАННЯ

Цього літа я брала участь (вперше в житті в межах проекту) в фестивалі FAMILY FEST як виробник планерів. І якщо чесно, ціль була не так продати планери, а поспілкуватися вживу з потенційними користувачами. Дуже цікавий досвід того, що люди шукають в планерах. Зробила висновок, що більше треба говорити про ідею “розумного планування”, яку я реалізувала в наших планерах. Про те, що планування має бути в кайф, про те, що планування і саморозвиток нерозривні. 

ВИСНОВОК: Досвід і прямий контакт з твоїми читачами/покупцями – це найпотужніший двигун розвитку будь-чого. Увага до думок та до ідей, вихід з своєї колії.  Проте цілий день простояти на сонці та витратити на їжу та всякі екоштучки половину заробітку :)))) скажімо так, кожного дня я би це не робила. 

Так само, я вирішила надсилати роздруківки на місяць кожному підписнику щомісяця. Люди – найцінніше в усьому, що ти робиш:)

ВИТІВКА 4. ЗВІЛЬНЕННЯ

Це фінальне звільнення з своєї роботи. В процесі реалізації проекту я 3,5 роки працювала на повну зайнятість і проект реалізовувала у свій вільний час, а рік тому  перейшла на зайнятість 50/50, оскільки не встигала нормально відпочивати вже дууууууже довгий час:)))) 

Тепер, через 4,5 роки паралельної роботи я вирішила остаточно звільнитися і присвятити ближчий рік “Пошуршимо?”. Юхууууууууу!

ВИСНОВОК:  не все так ідеально, як здається збоку. Направду, ніколи немає ідеальних умов для здійснення мрій, ніколи немає часу, завжди є купа всього на голові і завжди є страх, що нічого не вийде. Але ми можемо прийняти рішення просто плисти у всій цій рутині і бідкатися, що мрії відкладаються роками. А можемо взяти відповідальність за своє життя і  почати потихеньку йти вперед. Йти маленький кроками. Йти кожен день. Йти паралельно з своїм звичним життям, роботою, сімєю, ремонтом…. 

І тепер, коли я працюю 100% у своєму проекті мрії, я п’ю зранку каву і думаю, яка я щаслива – я пам’ятаю, що нічого не дається супер легко і супер просто. Що щоб мати результат, треба докладати зусиль. Кожного дня. І що це  – тільки початок…. початок пригоди створення життя моєї мрії та експерименту відповідальності за своє рішення. 

Напишіть в коментарях, яка з думок вам найбільше відгукнулася?

Долучайтеся у  Спільноту Натхнення, де зможете знайти більше free роздруківок та майстер-класів для розвитку та здійснення мети!

Напиши, якщо тобі відгукнулося

Поділитись

Читайте також

.