Чому супергерої плачуть або внутрішнє вигорання як результат твого вибору (відео)

admin
Поділитись

Привіт, друзі! Сьогодні надзвичайно важлива тема, яка вийшла в ТОП 3  по актуальності питань читачів Пошуршимо? в опитуванні. Тільки з цього опитування я зрозуміла, що це не тільки я, хто заганяє себе, не розраховуючи свою енергію на усі справи і нищить цим самим і свій креатив, і мотивацію, і самого себе.  Саме тому, тема вигорання є нашою темою місяця в спільноті та я підготувала цілий майстер-клас про це…

Але давайте почнемо з історії про те, чому ми вважаємо, що ми суперлюди? Якось на 3-му курсі, поєднуючи роботу і університет, я спала по 4 години на добу, працювала в 3 рази більше, пила багато кави, ганяла як навіжена між мільйонами справ, ввечері пила коктейлі і вважала себе дуже крутою:)  У мене в голові крутилися думки про захмарну кар’єру, серіал “Секс і місто” і про те, що такою вона і є “ДОРОГА ДО УСПІХУ”.

На той момент я ще не задумувалася про поняття пріоритетів, своєї місії та цілей, свого життя, яке я створюю сама – я слідувала ідеалами, що побачила в телевізорі або навколо і вважала це своїм вибором. Так тривало 4 роки і потім разом з так званим “успіхом”, що обчислювався кількістю коштів у мене в кишені, я отримала відчуття абсолютного спустошення, повного фізичного і емоційного виснаження, купи побічних болячок, тривогу і безсоння…. Тільки тоді до мене дійшло, що це не ок і що мені потрібний інший темп.

Вигорання – це результат послідовного набору дій та звичок, які ми створюємо в своєму житті, що призводить в першу чергу до виснаження. А хронічна втома – до вигорання. Це моє визначення цього поняття і я не претендую на експертність, проте можу судити з свого досвіду.

Доводячи себе до вигорання, ми користуємося кількома міфами:

Я – СУПЕРЛЮДИНА

Мені не потрібен ні сон, ні спорт, ні нормальна їжа, бо я супергерой свого проекту/роботи/дому і можу все. Так так так, кожен з нас чув ці думки в себе в голові в якісь періоди життя і кожен, хто вчасно не зупинився на цій дорозі супергеройства  – зустрів розчарування.

Моє усвідомлення того, що здоров’я – це база для успіху перевернуло моє уявлення про те, як має виглядати мій ранок, моя їжа та тіло. Ми всі звичайні люди зі звичайними тілами, хоча це зовсім не означає, що у нас не супергеройська душа:)

ДОПОМОГА І ВІДПОЧИНОК ДЛЯ СЛАБАКІВ

О так, розкажіть мені як це просити про допомогу:))) А бажано розкажіть мені це ще 10 років тому. Звідки в нас береться хворе уявлення про те, що просити про допомогу,або брати паузу на відпочинок – це погано? Звідки ми собі зробили висновок, що бігти аби куди (не задумуючись навіщо і чи це мені дійсно потрібно) – це ознака успіху?

Як казав Грег Маккеона в книзі “Коротко і  по суті” (дивись огляд тут>>>) : 

Іти шляхом есенціаліста – означає відкинути саму ідею, що ми можемо все.Натомість слід іти на справжні компроміси та приймати складні рішення. У багатьох випадках ми можемо навчитись приймати такі рішення, за допомогою яких автоматично вирішаться тисячі інших майбутніх спірних моментів – відтак нам не доведеться потерпати і знову й знову ставити собі одні й ті самі питання.

Іти шляхом есенціаліста – це бути творцем свого життя, а не жити за стандартними налаштуваннями. Есенціаліст не приймає рішення поспіхом – він зважено відділяє кукіль від пшениці, позбувається неважливого, а тоді позбувається і перешкод, щоби шлях до важливої мети був певним і рівним.

ТУРБУВАТИСЯ ПРО СЕБЕ – ЦЕ ЕГОЇЗМ

Віддавати себе на 100% справі/сімї/проекту/волонтерсту/дітям/батькам/чоловіку/дружині…. це прояв благородства. Жаль в кіно ніхто не показує розчавлених, змучених, знервованих і стривожених таких супергероїв, які втратили вогник в очах і нічого не хочуть від цього життя, знаходячи розвагу в бокалах вина щовечора в кращому випадку…  

Хммм, якщо ж включити звичайну математику, то віддавати усе – це короткостроково і недалекоглядно. Це як з’їсти весь зефір сьогодні і не лишити нічого на завтра:) Значно стратегічніше тримати рівновагу і залишати все ж собі і часу, і зусиль, і натхнення, щоб творити синергію і ще більше крутих речей.

Турбуватися про себе – це нормально  і безпрограшна інвестиція для тебе самої/самого. Бо в кінці-кінців ти маєш 100% відповідальності за своє життя.

ЩО РОБИТИ?

Пишіть в коментарях свої історії, а ми зробимо статтю з ваших лайфхаків.

Долучайтеся у  Спільноту Натхнення, де зможете знайти більше free роздруківок та майстер-класів для розвитку та здійснення мети!

Напиши, якщо тобі відгукнулося

Поділитись

Читайте також

.