Як зробити так, щоб ціль мотивувала, а не пригнічувала {Частина 2}

admin
Поділитись

Привіт усім! З задоволенням продовжую Частину 1 статті “Чому ціль може врятувати життя і як зробити так, що вона мотивувала, а не пригнічувала?”.  Хочу з вами поговорити про те, в якому форматі краще оформлювати свої цілі і чому відслідковування прогресу та моніторинг актуальності такий важливий.

Я не маю на це часу << =>> Я нічого не встигаю <<=>> Я така зайнята

Ми дуже часто чуємо ці фрази і говоримо їх, інколи навіть підсвідомо, правда? Цікаво усвідомити, що саме такі фразочки і є вбивцями наших мрій, ідей, досягнень і планів. Якщо зупинитися зараз і задуматися над цим абзацом тексту – можна зробити для себе неочікувано цінні і прості висновки.

Давайте скажемо чесно: час у всіх однаковий. Його 24 години на добу і тут нічого не поробиш, хто б ти не був. Але як казав Віктор Франкл у своїй книзі “Людина у пошуках справжнього сенсу”:

Зрозуміло, що людське буття є обмеженим, а свобода – лімітованою. Людина не вільна від обставин, але вільна обирати своє ставлення до них.

Що більше я читаю, пишу, експериментую і дивлюся на досвід інших, то більше я розумію, що бути ефективним, активним, успішним – це вибір кожного.

=>> Читати книгу чи дивитися телевізор

=>> Бігати зранку чи грати в комп’ютерні ігри

=>> Бути у хорошому гуморі чи нити на кожному кроці

=>> Слідувати своїм принципам  чи відволікатися на спокуси…

Все це вибори! І найцікавіше, що кожна людина постає перед цими виборами і свідомо вирішує як жити і що робити зі своїм життям.

«Так» чи «ні» ми кажемо справам щодня й по багато разів на день. А силу й мудрість приймати ефективні рішення щодо того, чи погодитися, чи відмовитися, дає зосередженість на правильних принципах і нашій особистій місії. Стівен Кові

Чи багато хто про це задумується? Звичайно що ні. Значно легше не визнавати цю відповідальність за своє життя і валити все на обставини, всесвітню брехню чи несправедливість, на недооціненість чи відсутність можливостей.

Є одна річ, яка у всьому цьому мене дуже радує. Коли людина хоча б один раз побачила на власному прикладі, що може вирішити жити інакше прямо сьогодні, вона починає вірити в себе, свою силу волі і в свої мрії.

З часом, ця впевненість на пару з маленькими перемогами призводить до точки безповоротності, коли дороги назад немає. Відчувши свій стержень, навряд ти повернешся до ниття і скарги про погану роботу чи оточення . Мізки повернуться в напрямок проактивності, пошуку рішень і розвитку.

І такі трансформації надихають. Надихають йти все далі і далі, читати більше, робити краще, працювати над собою і йти до своєї мети. В такі моменти зазвичай люди починають цінувати свій час і задумуються про поняття ефективності та планування:)

Тепер настав час вибирати: закрити сторінку чи читати далі і нічого не робити чи прочитати і все-таки подумати.

Вибирати тобі і вибирати зараз!

Що таке цілеспрямованість? Я не дуже люблю це слово, бо ще зі школи мені вбивали в голову те, що треба бути найкращим, а для цього треба бути цілеспрямованим. Абсолютно хворе поєднання як на мене, бо тільки через 5 років після школи я почала задавати собі додаткові питання: що таке  “найкращий? навіщо? що це значить? чи мені це треба чи я хочу бути цілеспрямованою в іншому напрямку?

Мені подобається поєднувати слово ЦІЛЕСПРЯМОВАНІСТЬ з такими поняттями як  НАТХНЕННЯ І КРЕАТИВ, ПРАЦЬОВИТІСТЬ, СВІДОМІСТЬ І ЧЕСНІСТЬ з собою, НАВЧАННЯ…Такі  поєднання відразу додають змісту і зовсім іншого забарвлення процесу постановки цілей і іх виконання.

Далі давайте задамо  собі наступні питання:


Якщо я не знаю, чого я хочу, як я можу планувати свій день?

Зрозуміло, пошук життєвого сенсу та цінностей може спричинити радше внутрішню напругу, аніж внутрішню рівновагу. Людині потрібне не зняття напруги за будь-яку ціну, а усвідомлення потенційного сенсу. Віктор Франкл

Великі цілі не досягаються швидко. Завжди мусиш починати з  маленького і в цьому є  своєрідна справедливість. Мені, наприклад, подобається усвідомлювати, що розвиток відбувається поступово і спостурігати свій прогрес рік у рік. Це класно, коли те, що ти робив/ла кілька років тому видається трошки незрілим чи наївним. Це значить, що зараз ти  вже на кілька щаблів попереду і це прогрес.

Тому починати планувати зараз і працювати над собою по-трошки – абсолютно необхідно для того, щоб як мінімум ініціювати рух в правильному напрямку.

Як краще почати і як не зупинитися через тиждень?

У своїй книзі “7 звичок надзвичайно ефективних людей” Стівен Кові каже :

 Як змінюється наше життя, коли ми нарешті усвідомлюється, що саме має для нас найбільшу вагу і, утримуючи цю картинку перед внутрішнім зором, щодня скеровуємо себе на те, щоб жити й робити лише найважливіше. Якщо драбину притулено не до тієї стіни, кожен наш крок лише наближатиме нас до хибної мети. Ми можемо бути дуже заклопотаними, наша діяльність може навіть давати чималі плоди, проте справді ефективною вона стале лише тоді, коли ми починаємо все з думкою про мету.

 

Пропоную вам кілька способів почати планувати плавно і приємно:)

(1) Регулярно і не дуже детально.

Регулярність – дуже важливий фактор успішності планування. Я наприклад почала свою епопею планування з тижневиків. Тиждень – це чудовий період для короткострокових цілей без деталізації.

В цьому випадку я би не радила просто записувати справи на день. Це звісно ефективніше, ніж нічого не робити, але якщо на початку кожного тижня ти визначиш 1-2 цілі тижня та основний фокус – це дасть змогу не розпорошуватися, не застрягати в рутині малих задач і мати хоч і маленькі, але конкретні результати.

Тут вам може допомогти наш принт для планування тижня.

[sociallocker id=”5299″]

Дякую! Завантажуй тижневик тут

[/sociallocker]

(2) Детально у форматі To do lists.

Це дуже просто і тому забезпечує плавний перехід до хоч якогось планування. Ви просто записуєте справи в список і робите відмітки про виконані. Плюс в тому, що ви конкретно бачите виконані завдання, мінус – короткостроковість і відсутність фокусу.

Завантажити принт “Лист справ” можна тут

(3) Ґрунтовний підхід

Якщо ви прихильник ґрунтовного підходу до змін і розвитку, то я би радила почати з фокусування фундаментальних понять: принципи та цінності. Я наприклад в один прекрасний момент просто сіла і виписала свої цінності в житті та принципи на яких побудоване моє світобачення. Описавши це не просто списком, а виклавши на папір свої роздуми і деталі, я почала думати про цілепокладання значно глибше. Тут вам може допомогти наша програма “Чарівний пендель”, де перша тема, з якої ми починаємо, написана саме за цим принципом.

Такий спосіб допоміг мені вперше поставити довгострокову ціль, яка не змінилася з того часу.

Як себе мотивувати планувати регулярно? 

Я зараз якраз читаю книгу “Сила звички” і маю доречну думку з цього приводу.

Людина – це сукупність її звичок. Якщо ви перетворите планування на свою звичку, то питання “навіщо” і “коли” просто не буде виникати, бо  буде автоматичний стимул створити план на тиждень і не відхилятися від нього.

Так от, виробіть собі звичку починати день разом за плануванням? Або завершувати вихідні з думками про наступний тиждень. Підкріпіть ритуалом: кава, горішки, прогулянка з блокнотом, похід в кафе.

Додайте задоволення до процесу і не перетворюйте його на нудну традицію. Додайте кольорів, музики, емоцій. Додайте собі антуражу і позитиву. Це буде додатковою мотивацією робити це знову і знову.

Звісно тут вам допоможуть наші планувальники, адже вони створені саме для гарного планування.

Ви можете знайти усі органайзери від Пошуршимо ось тут>>

Взагалі я планувала завершувати цю серію статей сьогодні, проте після кількох ваших повідомлень подумала, що можу продовжити її на ще одну публікацію про свій досвід: як планую я, лайфхаки щоденного і стратегічного планування, яким займаюся останні кілька років. Що скажете? Вам би було таке цікаво? Якщо так, пишіть в коментарях та ставте лайки:)

Завантажуйте безкоштовні принти від Пошуршимо тут>>>

– – – – – – – – – – – –   {Приєднуйтесь до нашої спільноти у ФБ} – – – – – – – – – – – – –

Таня Оселедько

baner-pidpiski-na-onovlennya

Напиши, якщо тобі відгукнулося

Поділитись

Читайте також

.