What are you reading? або стріткнижки на вулицях України і не тільки {інтерв’ю}

Привіт! Сьогодні я дуже рада поділитися з вами найсвіжішим інтерв’ю в рубриці “Ті, хто змінюють світ”, в якій я пишу про класних людей, їхні цікаві думки та ідеї, про класні проекти і ініціативи. Це інтерв’ю – дуже світле і щире, і поговоривши з цією дівчиною годину, я вже хочу йти на каву і говорити ще більше: про книги, читання, літературу і багато-багато іншого.

11223956_946149692114373_7361877635542816995_nОтже, знайомтеся, Катерина Толокольнікова, журналіст та блогер з Києва, автор проекту “What are you reading?”. Проект дуже цікавий своєю ідеєю, адже Катя питає у незнайомців на вулицях різних міст України та інших країн про книжки.

Знаєте, є дуже крутий фотограф Scott Schuman, який веде фото-блог The Sartorialist. Він фотографує класно одягнутих людей по всьому світу та публікує їх фото у своєму блозі. Я навіть маю його фото-книгу, оскільки він був одним з першим, хто почав показувати незнайомців світові.  Я щиро вірю, що такий інтелектуальних проект, про який ми поговоримо далі, вартий не меншої уваги. Далі – пряма мова.

Катю, розкажи трохи про себе: де живеш, чим займаєшся, що любиш робити у вільний час тощо

Я журналіст і працюю в виданні “Детектор медіа” (раніше Телекритика) в Києві. Вважаю своїм хобі читання, незважаючи на дискусії щодо того, чи можна вважати любов до книг хобі. Вже 4 роки займаюся посткросингом (рostcrossing) і надсилаю листівки в різні куточки світу.

Також люблю подорожувати, маю чимало друзів, що живуть чи вчаться закордоном. Коли півроку не виїжджаю з Києва, мені стає сумно і хочеться  кудись помандрувати:)

Коли і з чого почався проект? Як тобі прийшла ідея створити “What are you reading?”

Погано, що я не зафіксувала, коли з’явилася сама ідея.  Я почала вести блог в жовтні минулого року, тобто проекту вже рік. Але сама ідея проекту була ще за рік до того точно, і найцікавіше те, що я її одразу придумала в тому вигляді, в якому вона зараз реалізована. Тобто вигадала оцю концепцію трьох питань: хто, що і де читає + фото.

13319990_510276965822584_1654233208960914405_n

Я довго вагалася і переймалася технічними моментами: чи створювати окремий сайт, чи варто використати платформу блогів, чи взагалі публікувати пости тільки в соціальних мережах. Також потрібно було подумати про маленький фотоапарат, оскільки його завжди потрібно мати при собі. Потім, в той момент, коли я все ще думала над своїми ідеями, з’явився проект “Подземное киевское чтение”. Мене почали мучити питання, чи варто створювати щось нове, адже це подібний, хоча і не такий самий проект. Зараз, я навпаки думаю, що чим більше таких проектів, тим краще!

Одного дня я вирішила нарешті відкинути всі сумніви і просто почати. Цікаво, що це сталося в подорожі, коли я гостювала у своєї подруги в Швейцарії. Перші троє людей, яких я запитала, були швейцарцями.

А взагалі, як виникла ідея: я часто цікавилася тим, що люди читають: в метро, в парку, в кав’ярнях. От часом їдеш в метро, стомлений, а тут бачиш, що людина стоїть і читає “Тріумфальну арка” Ремарка (а це мій улюблений його роман). В цей момент ти трошки заздриш навіть, що ця людина тільки на третині. З таких думок ідея й виникла…

Мені імпонує концепція спілкування з незнайомцями. Я вихоплюю частинку їх історії, адже кожна людина цікава, в неї свої думки, вподобання в книжках… І мені хочеться зафіксувати та поділитися цим.

14380140_554251031425177_7200791643211788339_o

Як ти вибираєш людей? Є якісь обов’язкові атрибути, чи  єдиний атрибут – це книга? :)))

Бачу людину з книжкою і підходжу. Я намагаюся гармоніювати публікації гендерно, щоб і чоловіків, і жінок було порівну. Також цікаво запитувати людей різного віку. Я намагаюся “прочитати” людину, чи вона відкрита до спілкування з незнайомцями, чи може розказати щось цікаве.

Бувають звісно критичні випадки, коли я біжу з роботи і розумію, що потрібно вже завтра опублікувати новий пост. Тоді я заходжу в усі підряд кав’ярні на Подолі (я в цьому районі працюю) і шукаю людей, що читають.

Цікаво знаходити незвичайне «поєднання» людини і книжки. А ще от давно хотіла знайти зловити продавця книгарні за читанням – кілька місяців тому вдалося.

Які тенденції й, можливо, різницю в поведінці людей у різних країнах помічаєш? Чи були якісь цікаві випадки?

Мені спочатку здавалося, що в Європі буде легше знайти людей, що погодяться сфотографуватися. Хоча зараз можу сказати, що в Києві майже всі погоджуються. Хіба що продавці на Петрівці відмовляли. Раніше я пам’ятаю, що всі продавці на цьому книжковому ринку читали: продавці фантастики – фантастику, історичних книжок – історичні талмуди. Я так здивувалася, приїхавши туди минулої зими, коли не знайшла очікуваного колориту, адже тепер там всі продавці дивляться щось на планшетах чи ноутбуках!

13315305_508112109372403_3368839680331136539_n

А взагалі, всі дуже люб’язні, посміхаються. Дуже по-різному буває: часом людина погоджується, але відповідає дуже коротко. Буває навпаки, може почати детально розказувати про своє життя … все залежить від темпераменту. У нас досить відкриті люди і це дуже радує.

 Щодо різних локацій. Я дуже хотіла розширювати блог, знайти читачів у різних містах України, і перше місто, куди я їхала з цієї місією:))) був Миколаїв – мала туди коротке відрядження. У фб я запитала про “грибні місця”, тобто ті, де можна знайти багато людей з книгами. Отримавши відповідь, що люди на вулицях майже не читають, я не повірила. Але це правда. За 2 дні в цьому місті, у мене не вийшло знайти героя для блогу. Я побачила лише 2 читаючих людей, та й вони відмовилися фотографуватися.

Проте за моїми спостереженнями, кількість людей, що читають, зростає останнім часом. Але це – у Києві.

Що ти хочеш донести цим проектом? Яка його місія?

Популяризація читання – це моя ціль від самого початку. Я хочу, щоб мій блог був буденним нагадуванням про те, що можна і треба знаходити час на книжки.

Щоб людина, гортаючи свою стрічку в фб, бачила: «Оось дідусь, він читає книжку, а я її не читав». Це нагадування що взагалі є книжки, є гарні книжки, і взагалі, коли востаннє ти читав якусь книгу? Наше покоління, скажімо, дуже заклопотане- всі зайняті, всі у справах, поспішають і не мають часу. Та і у багатьох зовсім не вироблена звичка читати регулярно. Я ж упевнена, що треба не забувати про книжки і знаходити на них час.

13580441_519021314948149_968353878367295889_o

 

ТОП 5 твоїх улюблених книг

Дууууууже важке питання:)) Як вибрати всього п’ять?…

(1) Володар Перснів, Дж. Р.Р. Толкін

Я вважаю, що це першопочаток фантастики, це те, з чого почалося фентезі. Ви знали, що автор був професором в Оксфорді і для своїх творів взяв за основу багато легенд та історій, придумав окремі мови для кожного народу? Тобто, уявіть собі, він міг написати листа мовою гномів, мовою ельфів… Це окремий світ, який вражає. І це шикарно. Я захопилася Толкіном років у 12 – була просто-таки фанаткою J Але і зараз вважаю його твори геніальними.

(2) “Бойня №5”, Курт Воннеґут

Це один з двох його найвідоміших творів. До прочитання мені завжди здавалося, що це не мій автор, але я помилялася. Воннегут – справжній гуманіст. І хоча це книжка про війну та про бомбардування Дрездена, світлішої і миролюбнішої книжки я, мабуть, не читала.

(3) Сергій Жадан

Він, звісно, нині вже став секс-символом української поезії, але я його читала ще раніше:) Його вірші – дуже ліричні і дуже патріотичні. Я вважаю, що поетів треба слухати, бо коли ти чуєш, як автор читає свій твір, це зовсім інакше сприймається, ніж коли ти цей вірш читаєш на папері. Тому я регулярно ходжу на читання і справжній фанат, як і десятки тисяч дівчат:)))) Як інтелектуал та як людина він мені дуже імпонує. Я вважаю, що усі дискусії щодо українськості чи не українськості, потрібності чи не потрібності Донбасу нічого не варті лише тому, що звідти родом Сергій Жадан. Це вже достатній аргумент.

(4) Хемінгуей увесь.

Я не можу вибрати одну книжку, бо він мені подобається увесь. Останній роман, що я читала «Прощавай, зброє» – неперевершений!

(5) Маріо Варгас Льйоса

Нобелівський лауреат, перуанець років 80-ти, який навіть балотувався на пост президента Перу і майже переміг. Усі його книжки, які я читала, або про Перу, або  про переїзд молодої людини з Перу до Європи. Найбільше люблю два його романи: «Собор» і «Похождения скверной девчонки»(не звертайте увагу на назву:).

Це тільки 5 улюблених авторів, а їх є ще десятки. Від Габрієля Гарсіа Маркеса до Джейн Остін, від О. Генрі до Сомерсета Моема та Джерома Девіда Селінджера…

13906962_535549673295313_1987501872316238897_n

Як ти вибираєш книжки для читання? І що любиш читати найбільше?

Останнім часом слідкую за новинками, часом слухаю ютюб блогерів. Раніше я ніколи не слідкувала за нагородами та рейтингами, але зараз багато черпаю з цих списків. Щодо особистих смаків, дуже люблю оповідання, і мені здається, що це дуже класна майстерність. Останню збірку, що читала – “Невимушені”, де зібрано по одному оповіданню молодих українських письменників. Класна ідея, коли люди одного покоління зібрані в одній книзі.

З дитинства я дуже люблю О. Генрі і його газетні оповідання, що виходили в нью-йоркській газеті. Також, обожнюю Шерлока Холмса. Є класичні 20 історій, які завжди виносять в книжки, а є багато невідомих. Я їх знайшла в інтернеті і перечитала усі:))

Сайт за посиланням

 А що ви зараз читаєте? 

Долучайтеся у  Спільноту Натхнення, де зможете знайти більше free роздруківок та майстер-класів для розвитку та здійснення мети!

Напиши, якщо тобі відгукнулося

2 thoughts on “What are you reading? або стріткнижки на вулицях України і не тільки {інтерв’ю}

  1. Олено, дякую. І як вам? Саме думала, чи не придбати собі цю книгу.

Leave a Reply

Related Posts

Begin typing your search term above and press enter to search. Press ESC to cancel.

Back To Top
Wordpress Social Share Plugin powered by Ultimatelysocial
Facebook
Facebook
Instagram
telegram