Не для чужих очей (Індонезійське село)

Я дуже щаслива, що не жила весь цей час на о. Балі чи о. Ломбок. Хоча і дуже хотілось спочатку.  Проте,  величезна кількість іноземців, вся ця торгова індустрія під них же, таксі чи оджеки (це таксі-мотоцикли), спеціалізовані ресторани європейської кухні – все це не те, точніше це не Індонезія. Це таке собі майже Крим, тільки більш інтернаціонально і розвинено.

DSC_0338

Справжня Індонезія зсередини – це вузенькі дороги заполонені мотоциклами, це відсутність громадського транспорту (автобусів чи чогось подібного),  це коли ти білий іноземець (BULE) і відчуваєш це щохвилинно (все завмирає, коли ти проходиш і всі тобі посміхаються, або просто дивляться, наче на мавпеня), це ніякої англійської, це дешева їжа в таких собі “варунгах” (маленьких кімнатках з не найкращими умовами). І якщо їжа, то це рис, рис, рис, трошки може овочів, сої, смажених бананів і звісно чай з льодом.

DSC_0404   DSC_0518

І якщо тобі кажуть, що  негостре – не ведись. Гостре і дуже, до сліз і до вогню на язиці.

І якщо кажуть, що трошки солодкий  чай – май на увазі, що там не менше 4 ложок цукру.

Ну приблизно так.  Фото до цього посту я зробила в селищі , до якого ми добирались 4 години машиною від ближчого містечка по неасфальтованій дорозі ( водій сказав, що нам дуже пощастило, що не сезон дощів, тому ми можемо добратись сюди без перешкод). Це  мій перший досвід такої яскравої, екстримальної і живої Індонезії. Тут ми можемо повчитись як треба зустрічати гостей і як треба поводитись просто з людьми, які вперше прийшли до вас в домівку.

DSC_0333

DSC_0533

Напиши, якщо тобі відгукнулося

Leave a Reply

Related Posts

Begin typing your search term above and press enter to search. Press ESC to cancel.

Back To Top
Wordpress Social Share Plugin powered by Ultimatelysocial
Facebook
Facebook
Instagram
telegram