474
1 Травня, 2013
Отож Малайзії нам вистачило, і ми почали продумувати дорогу назад. Віза продовжена, можна повертатись.
Ми порахували, що їхати зразу на Балі, не заїжджаючи додому, буде значно дешевше, і почали шукати квиточки. І тут починається магія.
Ми купляли квитки на літак цілу ніч! Ми дзвонили в банк, в авіакомпанію, нервували))) Транзакція була не проведена, а причина була парадоксальною: “Саме цей банк не може провести операцію саме з цією авіакомпанією”. Ми забили і лягли спати з думкою, що недоля.
А на наступний день почали шукати інші квиточки, і знайшли цікаву пропозицію:
“Куала Лумпур-Денпасар (Балі), проте з пересадкою в Сингапурі 24 години”))
І не знаючи треба нам віза чи не треба, ми вирішили ризикнути, і не дарма.
Отож на наступний день в обід ми опинились в супер аеропорту в СИНГАПУРІ, так собі несподівано і негадано))
Ще не встигли стати в чергу в віконце інформації, як до нас підійшов консультант аеропорту і запропонував допомогу) Потім все було дуже швидко))
Заповнили анкетки на візу, підійшли в потрібне віконечко, включили “маленьких безпорадних дівчаток”, що мають транзит аж 24 години і так не хочуть сидіти весь час в аеропорту, і ВУАЛЯ –
віза в Сингапур на 3 дні)
Ну те, що після проходження візового контролю ми ще й встигли податися на роботу в цьому аеропорту, проте другий етап співбесіди був через 2 дні, а у нас всього 24 години – це інша історія)
В обід ми вже відпочивали на набережній в центрі Сингапуру, споглядаючи це дивне місто.
Сингапур я б назвала містом інопланетян.
В обід там було враження, що людей нема, чи то повимирали чи десь зникли. Було пусто, душно і дивно. Ця абстрактна модерністська архітектура була дуже незвичною. Така собі сингапурська сієста.
Після 5-ї офісний планктон закінчив свої робічі години, і як косяк риби у вуличному потоці вирушив по місту.
Ахітектура була якоюсь довершено прекрасною і відчувалося, що тут постаралася грамотна рука і розташувала все дуже гармонійно: озеро на центральній площі, три хмарочоси готелю з дивовижним човном на даху (так, досить дивне поєднання, що вражає), величезне і грандіозне колесо огляду, острівок набережної, оазис офісних хмарочосів, збоку дивна будівля схожа на равлика, а біля неї розташувалися урбаністичні високі будівлі-гриби фіолетового кольору, такі дивні, що важко було уявити їх призначення; довершує все амфітеатр у виді вітрильника.
Між цим усім дівчатка в легеньких суконьках на підборах і чоловіки в стильних піджаках та сорочках метушилися, спішили або відпочивали.
Враження було, що ми потрапили в кіно і споглядали просто збоку щось інше, не наше)
Ще така нотатка, що ми приїхали в Сингапур з 5 доларами в кишені на двох. І в Індонезії це було б достатньо на 1 день, проте тут ми були трошки в шоці, бо 4 долара ми зразу витратили на метро:)) Проте вівсянка була з нами, і ми були спокійні)
Мої враження від Сингапуру:
Ми планувати переночувати в іншого коучсерфера, проте не склалося. І знову ж таки на краще.
Ми гуляли цілий день, потім цілий вечір, а потім …
Я вам постараюсь передати:
” Ми спали під зорями. Легкий джаз аж до світанку прямо на набережній. Перед нами – хмарочосна ілюмінація, позаду – ці три велетні з кораблем, справа – колесо огляду мерехтить, зліва – озеро, що відображає весь рух і всю неймовірність поверхні.
Казково – це нічого не сказати. Позаду шумить маленький водоспадик і квітнуть лілії.
А ми, в спальних мішках, як в центрі всесвіту, рахуємо зорі і не можемо спати від тої краси.”
Далі – БАЛІ і вся його краса та некраса)
Читайте також
Майстер-класи, що допоможуть пережити війну